Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

навести мат (на

  • 1 навести мат

    v
    gener. deslustrar, poner mate (стекло; на что-л.), quitar el brillo

    Diccionario universal ruso-español > навести мат

  • 2 мат

    мат I
    шахм. mato;
    объяви́ть \мат matigi.
    --------
    мат II
    (подстилка) mato.
    * * *
    I м. шахм.
    mate m

    объяви́ть мат — dar mate

    II м.
    1) ( подстилка) estera f
    2) мор. pallete m
    3) спорт. colchoneta f
    III м. уст., спец.

    навести́ мат на что́-либо — deslustrar vt, quitar el brillo; poner mate ( стекло)

    IV м.

    крича́ть (ора́ть, вопи́ть) благи́м матом прост. — poner el grito en el cielo; gritar a voz en cuello; chillar a grito pelado

    V м.
    ( брань) palabrotas f pl, tacos m pl, blasfemia f, ternos m pl

    руга́ться матом — decir (soltar) palabrotas, echar (soltar) tacos (ternos)

    * * *
    I м. шахм.
    mate m

    объяви́ть мат — dar mate

    II м.
    1) ( подстилка) estera f
    2) мор. pallete m
    3) спорт. colchoneta f
    III м. уст., спец.

    навести́ мат на что́-либо — deslustrar vt, quitar el brillo; poner mate ( стекло)

    IV м.

    крича́ть (ора́ть, вопи́ть) благи́м матом прост. — poner el grito en el cielo; gritar a voz en cuello; chillar a grito pelado

    V м.
    ( брань) palabrotas f pl, tacos m pl, blasfemia f, ternos m pl

    руга́ться матом — decir (soltar) palabrotas, echar (soltar) tacos (ternos)

    * * *
    n
    1) gener. (áðàñü) palabrotas, (ïîäñáèëêà) estera, blasfemia, petate, tacos, ternos
    2) navy. pallete
    3) sports. colchoneta
    4) eng. estera
    5) chess.term. mate

    Diccionario universal ruso-español > мат

  • 3 мат

    мат I
    м шахм. τό μάτ:
    объявить \мат κάνω μάτ.
    мат II
    м (подстилка) τό ψαθί, ἡ ψάθα.
    мат III
    м (матовость) τό μάτ:
    навести \мат на что-л., покрывать \матом βάφω μάτ.
    мат IV
    м:
    кричать благим \матом разг φωνάζω δυνατά, ἀγριοφωνάζω.
    мат V
    м неприличная брань ἡ βρισιά.

    Русско-новогреческий словарь > мат

  • 4 мат

    плетёнка)
    I. мата, матка. [На дверях мата, щоб не задувало (Проскурівщ.). Нав'язали маток із соломи вікна від морозу затуляти (Чернігівщ.)].
    II. Мат -
    1) (тусклость поверхности) мат (-ту), матовість (-вости); (налёт на плодах) барва, суга, осуга, (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (болезнен.) падь (-ди). [Сливки свіжі в барвою (Кам'янеч.). Яка сиза на сливах суга (Черніг.). Виноград щойно нарізаний, ще з осугою (Могилівщ.). Свид буває на сливках-угорках; його легко стерти рукою (Липовеч.). На аґрусі якась падь (Звиног.)];
    2) (состав для навед. тусклости) мат, тьмян (-ну). Наводить, навести мат на что - наводити, навести мат на що, матувати, поматувати, тьмянувати, потьмянувати що;
    3) (в шахм. игре) мат. Шах и мат - шах і мат. Сделать шах и мат - зробити (завдати) шах і мат;
    4) (перен.: гибель, конец) мат, кінець (-нця), край (р. краю), капут; срв. Капут. [Завдати ворогові крайній мат (Франко)]. Ему пришёл мат - йому прийшов кінець (край, мат). Дело пришло к -ту - справі прийшов кінець (край). Дожить до мату - зубожіти геть до краю, дожити(ся) до останнього вбозтва;
    5) кричать благим, недаровым -том - кричати несамовито, криком кричати, кричати що-духу, репетувати, лементувати; (грубо) кричати як на живіт, на пуп кричати. Скакать лихим -том - що-духу, чим-дуж, навзаводи скакати. II.. Мат (матерная брань) - мат (-ту), матюк (-ка) и матюки (-ків). Крыть -том - крити матом (матюками).
    * * *
    I шахм.
    и пр. мат, -а
    II
    ( половик) ма́та; ма́тка
    III
    (матовость; шероховатость) мат, -у
    IV

    крича́ть (ора́ть, вопи́ть) благи́м ма́том — несамови́то (кри́ком) кричати, репетува́ти, крича́ти [як] на живі́т

    V
    ( брань) матюки́, -кі́в, лихослі́в'я

    Русско-украинский словарь > мат

  • 5 мат

    V м (брань) дашноми (ҳақорати) қабеҳ
    IV
    м: кричать (орать, вопить) благим матом прост. аррос задан, гулӯ даррондан
    м хирагӣ, тирагӣ, беҷилоӣ; навести мат на стекло шишаро хира кардан
    II
    м
    1. (циновка) бӯрё, чипта; соломенный мат бӯрёи хасин
    2. спорт. фарши мулоим (барои лат нахӯрдани варзишгар ҳангоми машқ)
    II
    м
    1. шахм. мот; сделать мат мот кардан
    2. перен. разг. мот

    Русско-таджикский словарь > мат

  • 6 мат

    1. м. шахм.
    checkmate, mate

    объявить мат (дт.) — mate (d.)

    2. м. тк. ед. (матовость)
    mat

    навести мат (на вн.) — roughen (d.), mat(t) (d.); ( о стекле) frost (d.)

    3. м. (половик)
    floor-mat; ( у двери) (door-)mat
    4. м. 5. м. разг. (неприличная брань)
    foul / obscene language

    Русско-английский словарь Смирнитского > мат

  • 7 мат

    I м.
    ( матовость) спец.

    навести́ мат на что́-либо — dépolir vt

    II м. шахм.
    mat [mat] m

    объяви́ть кому́-либо мат — faire échec et mat à qn

    III м.
    ( половик) natte f, paillasson m; мор. paillet m
    IV м.

    крича́ть благи́м матом разг. — crier à tue-tête

    V м.
    ( брань) obscénités f pl, grossièretés f pl

    руга́ться матом — dire des grossièretés

    * * *
    n
    1) gener. natte, bicarré, ensemble, intuitionnisme, tapis (гимнастический)
    2) eng. toile de fardage, matelas, paillet
    3) metal. matte
    4) chess.term. mat

    Dictionnaire russe-français universel > мат

  • 8 мат

    I м. шахм.
    checkmate, mate

    объяви́ть мат (дт.) — mate (d)

    II м.

    навести́ мат (на вн.) — roughen ['rʌf-] (d), mat(t) (d); ( о стекле) frost (d)

    III м. IV м.
    ( брань) foul / dirty / filthy language
    ••

    крича́ть благи́м матом разг. — shout at the top of one's voice

    Новый большой русско-английский словарь > мат

  • 9 приводить

    привести и привесть
    1) приводити, привести, припроваджувати, припровадити, (во множ.) поприводити, поприпроваджувати кого куди, до кого, до чого. [Приводить він до того дерева вовків (Рудч.). Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку (Гр.)]. -ведите его ко мне - приведіть його до мене. Если откажется, силою -ведите его сюда - якщо відмовиться, то силою припровадьте його сюди;
    2) доводити, довести, призводити, призвести, приводити, привести до чого, справляти, справити, спроваджувати, спровадити, (являться причиной, содействовать) спричинюватися, спричинитися до чого. [Який добрий у Київі був ґрунт для громадських організацій і як він справляв їх до національного питання, бачимо з того, що… (Єфр.)]. -водить (-вести) дело к концу, к окончанию - доводити (довести) справу до кінця, до краю. Всё это -водит к тому, что… - все це доводить (при(з)водить, спричинюється) до того, що… [Безупинна праця важка та хатнє лихо за останні роки призвели до того, що давня та слабість знов повернула (Єфр.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду, привівши до того, що люди почали перебирати старі кривди (Грінч.)]. Одинаковые причины всегда -водят к одинаковым следствиям - однакові причини призводять завжди до однакових і наслідків (Єфр.)]. -водить к недоразумениям, к нежелательным последствиям - доводити (довести), призводити (призвести) до непорозуміннів, до небажаних наслідків. [Коцюбинський давав такі иноді вказівки, які доводили потім до явних непорозуміннів (Єфр.)]. -вести к моральному падению, к погибели, к тюрьме - призвести до морального занепаду, довести до погибели, завести в погибель, до тюрми. [Гляди тільки, щоб тебе сі думки не завели у погибель (Квітка). Всі ті в його житті події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.)]. -вести к мысли, к предположению кого - навернути кого на думку, на гадку. Это -вело меня к твердому убеждению - це довело мене до твердого переконання. -водить (-вести) своё намерение, замысел в исполнение - доводити (довести) до діла, справдити свій намір, задум. [Чи був-же у нас такий случай, щоб ми свій задум до діла довести зуміли потай Риму (Куліш)]. -вести в исполнение приговор, решение суда - виконати присуд, вирок суду. [Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). Руфін заздалегідь приймає вирок і просить виконать його скоріше (Л. Укр.)]. Куда -ведёт нас эта тропинка? - куди виведе нас ця стежка?;
    3) (ссылаться на что-л.) наводити, навести (во множ. понаводити), подавати, подати, приточувати, приточити що. -водить примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. - наводити приклади, факти, доводи, докази, причини, мірковання. [Наведу хоч один приклад (Грінч.)]. -водить текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника - наводити, подавати текст, уривок, цитату з якого автора, джерела. [Але нехай далі говорять сами автори, - подаю їх статті повним перекладом (Грінч.)]. -веду здесь его слова - наведу (подам) тут його слова. Журнальная статья, которую -водим ниже - стаття з часопису, котру подаємо (наводимо) далі;
    4) -водить кого-л. в чувство, в сознание, в память - приводити, привести до пам'яти, до притомности кого, тверезити, отверезити, очутити, опам'ятати кого. [Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою (Грінч.). Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову привели його до притомности (Крим.)]. -вести в восторг, в восхищение кого - кинути в захват, захопити кого. -вести кого в уныние - засмутити кого, завдати суму кому. -вести о отчаяние - в розпач (в)кинути кого, до розпачу довести кого. -вести кого в (крайнее) удивление в изумление - (великим дивом, надзвичайно) здивувати кого. -водить, - вести в ужас кого - сповняти, сповнити жахом кого, завдавати, завдати (и наганяти, нагнати) жаху, страху кому, жахати, вжахнути кого. -водить в негодование - обурювати (обурити) кого. -водить в ярость - лютити, розлютити кого, роздратовувати, роздратувати кого. -вести кого в тупик, в затруднение, в замешательство - загнати кого на слизьке, на лід посадити. -вести в краску кого - засоромити кого, завдати сорому, стиду кому. -вести к послушанию - до послуху кого довести. -вести в порядок что-л. - упорядкувати що, лад (порядок) дати чому, зробити лад в чому; срв. Порядок. -вести в беспорядок что-л. - до безладу довести, призвести що, (дела, счета, мысли) заплутати (справи, рахунки, думки). -вести в хорошее состояние - довести до пуття, навести на пуття. -вести в разорение кого - до руїни довести кого. -водить в движение что-л. - давати (дати) рух чому, пускати (пустити) в рух що, двигати (двигнути) що, дати розгін чому. [(Розум) страшну машину сю спорудив і вміє двигати важким знаряддям (Куліш)]. -водить, -вести кого к присяге - брати (взяти) з кого присягу, відбирати (відібрати) від кого присягу;
    5) доводити, довести, дати. Не -веди Господи - не доведи Господи (Боже). Не -вёл Бог увидеться с ним - не дав Бог з ним побачитися. -ведёт ли меня Бог побывать в тех местах? - чи дасть мені Бог побувати в тих місцях?
    6) приводити, привести. Корова -вела телёночка - корова телятко привела;
    7) арифм. - зводити, звести до чого. -вести дроби к одному знаменателю - звести дроби до одного знаменника. Приведённый -
    1) приведений, припроваджений;
    2) доведений, при(з)ведений;
    3) наведений, поданий. -ные выше слова - наведені попереду слова;
    4) арифм. - зведений.
    * * *
    несов.; сов. - привест`и
    1) приво́дити, привести́ и поприво́дити
    2) (данные, примеры, чужие слова) наво́дити, навести́; ( представлять) подава́ти, пода́ти
    3) (в движение, в равновесие) надава́ти, нада́ти (чого), приво́дити, привести́ (в що, до чого)

    приводи́ть в движе́ние что — надава́ти ру́ху чому́, приво́дити (пуска́ти) в рух що, урухо́млювати що

    привести́ в равнове́сие что — нада́ти рівнова́ги чому́, привести́ до рівнова́ги, зрівнова́жити що

    приводи́ть, привести́ пригово́р суда́ в исполне́ние — вико́нувати, ви́конати ви́рок су́ду

    приводи́ть, привести́ в исполне́ние своё наме́рение — зді́йснювати, здійсни́ти сві́й на́мір

    привести́ в него́дность — довести́ (призвести́) до неприда́тності, зроби́ти неприда́тним

    приводи́ть в затрудне́ние — ста́вити в скрутне́ стано́вище

    приводи́ть, привести́ в изве́стность (в я́сность) — з'ясо́вувати, з'ясува́ти

    4) ( к чему - служить причиной) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), приво́дити, привести́ (до чого); ( вести к отрицательным результатам) призво́дити, призвести́ (до чого); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що)

    всё э́то приво́дит к тому́, что... — все це приво́дить (спричиня́ється, спричи́нюється или призво́дить) до то́го, що

    5) ( во что - доводить) дово́дити, довести́ (до чого); ( повергать) укида́ти, уки́нути (в що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що)

    привести́ в отча́яние — довести́ до ві́дчаю (до ро́зпачу), вки́нути у ві́дчай (в ро́зпач)

    привести́ в у́жас — спо́внити жа́хом

    6) мат. зво́дити, звести́; не приведи́

    Бог (Го́споди, Госпо́дь) — не доведи́ Бо́же (Го́споди), борони́ (боро́нь) Бо́же

    не приведёт к добру́, не приведёт ни к чему́ хоро́шему — не доведе́ до добра́

    приведёт Бог (Госпо́дь) — да́сть Бог

    не привёл слу́чай — не довело́ся

    привести́ в себя́ (в чу́вство, в созна́ние) — привести́ до па́м'яті (до прито́мності), опам'ята́ти

    привести́ де́ло к концу́ — довести́ спра́ву до кінця́, заверши́ти спра́ву

    привести́ к поря́дку — закли́кати до поря́дку

    Русско-украинский словарь > приводить

  • 10 направлять

    направить
    1) (давать направление) спрямовувати, спрямувати, напрямовувати, напрямувати, направляти, направити, напрямляти, напрямити, (указывать путь) справляти, справити, напроваджувати, напровадити кого, що на кого, на що, до кого, до чого, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, на кого, на що, накеровувати, накерувати, скеровувати, керувати, скерувати, кермувати, скермувати кого, що на кого, на що, до кого, до чого и ким, чим, (заправлять, распоряжаться) орудувати ким, чим, (о мног.) поспрямовувати, понапрямовувати, понаправляти, понапрямляти, понапроваджувати, повипрямовувати, понакеровувати, поскеровувати. [Ми направляли човен на тіні, бо там ясніше горіли вогні (Коцюб.). Направивши їх темними лісами (Сторож.). Направляв письменство на вільні простори (Корол.). Дозвілля вкупі з допитливим розумом напрямили дівчину на книжки (Коцюб.). Треба його напрямити на ту стежку (Мирн.). Справив його на битий шлях (Сл. Ум.). Девлет-Ґірей справив татарву на дорогу мирного побуту (Куліш). Справляють честь її на небезпечну путь (Самійл.). Прийдете оце до села, а там вас справлять до школи (Канівщ.). Сам горе до себе справлю (Франко). Накеровує їх до кращого життя (Рада). Провідник брався за ланцюг, щоб скерувати човен (Коцюб.). Скеруй половими (волами) добре, щоб часом не зачепитися (Н.- Лев.). Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Сказано: молода сила, тільки вміло орудуй нею, вона тобі й землю переверне (Кониськ.)]. Меня к вам -вили - мене до вас направили (справили, напровадили). [Там черничка мене до вас направила (Кониськ.). Напровадьте його до мене (Крим.)]. -ть корабль рулём и парусами - направляти (скеровувати), направити (скерувати) корабель кермою і вітрилами. -ть путь куда - простувати, попростувати, прямувати, попрямувати куди. Куда путь -ете? - куди простуєте? куди вам дорога?;
    2) (устремлять, обращать) справляти, справити, направляти, направити, напрямовувати, напрямувати, напрямляти, напрямити, навертати, навернути, звертати, звернути, обертати, обернути, напроваджувати, напровадити, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати що на кого, на що, до кого, до чого, (склонять) привертати, привернути кого до чого, (о мног.) понавертати и т. п., попривертати. [Направляючи свою увагу туди, куди потребує революційна стратегія (Еллан). Він силоміць напрямив свої думки на щоденну роботу (Коцюб.). Читання навертало її думки на новий шлях (Грінч.). Наверни мене на їх віру (Манж.). Звернути свою увагу в инший бік (Коцюб.). До тебе звертаю всі думи свої (Самійл.). Обертати всенькі свої сили на розвивання науки (Статут Ак. Н.). Така любов напроваджує всі наші заходи тільки на одну точку (Крим.). Всі сили накерували (Сл. Гр.)];
    3) (наставлять) направляти, направити, напрямляти, напрямити, настановляти, настановити, навертати, навернути, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаправляти, понапрямляти и т. п. кого на що; (руководить) керувати, скерувати ким, водити кого. [Маючи думку на чесну працю і дітей напрямити (Мирн.). Потяг до світла водив письменника в його шуканнях правдивого життя (Корол.)]. -ть к добру, на путь правильный (спасительный), на путь истины - направляти (навертати), направити (поправити, навернути) до доброго (на все добре, на добро), на праву путь (на дорогу, на стежку), напучувати, напутити на путь спасенну, на путь істинну, наводити, навести на пуття (на добро, на добрий лад). [Сила, що змогла-б направляти всіх до доброго (Грінч.). Серце навернуть на праву, чесну путь (Самійл.). Поможіть синочкові моєму та напутіть його (Тесл.). Вона тебе, як мати рідна, напутить (Кониськ.). Чому й на пуття не навести? (Свидн.). Учителька розумна наведе на добро (Свидн.)]. -ть на ложный, на гибельный путь - справляти (напроваджувати), справити (напровадити) на хибну (помилкову, помильну) путь, на згубну путь; срв. Заблуждение (Вводить в -ние). [Напровадив його на згубний шлях (Київщ.)]. -ть на ум - см. Наставлять (4) на ум. -ть к лучшему - направляти, направити до кращого (на краще). -ть советами - напучувати, напутити, наставляти, наставити порадами на пуття;
    4) (нацеливать) направляти, направити що на кого, на що, проти кого, проти чого, що кому в що, справляти, справити, націляти, націлити що на що, спрямовувати, спрямувати, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати, вимірювати и виміряти, вимірити що проти кого, проти чого, на кого, на що, налучати, налучити чим в що, (орудие, войско ещё) рих[ш]тувати, вирих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) понаправляти, посправляти и т. п.; срв. Наводить 2. [Тепер я знаю, куди свого кинджала направляти (Куліш). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.). А своє військо на Львів рихтує (Ант.-Драг.)]. -ть оружие, ружьё на кого, на что - направляти, направити зброю, рушницю на кого, на що, проти кого, проти чого, націляти, націлити зброю, рушницю на кого, на що. -ть шутку, насмешку на кого - виміряти, вимірити жарт, посміх проти кого;
    5) (налаживать, исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, направляти, направити, налаштовувати, налаштувати, справляти, справити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти и т. п. що; срв. Поправлять 1, Налаживать 2. [Взялися лагодити грубу (Кониськ.). Треба направити машину (Звин.)];
    6) (наострять) направляти, направити, нагострювати, нагострити, (косу правилкой) мантачити, намантачити, (о мног.) понаправляти, понагострювати, помантачити що. -ть бритву - направляти (нагострювати), направити (нагострити) бритву. -ть нож, топор - нагострювати, нагострити ножа (ніж), сокиру;
    7) (изглаживать) стирати, стерти, (о мног.) постирати що. [Чисто постирав зубки в борони (Лубенщ.)];
    8) (только сов.) - а) (науправлять) накерувати ким, чим и кого, що, направити ким, чим и що и т. п.; б) (некоторое время) покерувати, поправити ким, чим и т. п. Срв. Править. [Недовго й поправив, - тільки виїхали, зараз і перекинув (Київщ.)]. Направленный -
    1) с[на]прямований, направлений, напрямлений, справлений, напроваджений, випрямуваний, накерований, скер(м)ований, поспрямовуваний и т. п. [Ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі (Мирн.). Інстинкти, направлені до однієї мети (Наш)];
    2) справлений, направлений, напрямований, напрямлений, навернений, звернений, обернений, напроваджений, скерований, накерований, привернений, понавертаний и т. п. [Око ніби на тебе справлене, а само дивиться десь у глибінь безмірну (Стефаник). Всі думки напрямовані на добування більших достатків (Грінч.)];
    3) направлений, напрямлений, настановлений, навернений, напроваджений, понаправляний и т. п.; скерований; напучений, наведений;
    4) направлений, справлений, націлений, спрямований, випрямуваний, скерований, накерований, вимірений, налучений, вирих[ш]туваний, нарих[ш]тований, понаправляний и т. п. [У порівнянні з «Гартом», проти якого направлено вістря удару (Еллан). З обурливою статтею, спрямованою проти уряду (Пр. Правда). Багацько сатиричної кусливости, випрямуваної проти клерикалів і багатих клас (Крим.). Коли держава буржуазна, то вона скерована проти пролетаріяту (Азб. Ком.). Накази, скеровані на вивласнення великих книгозбірень (Азб. Ком.). Мова, вимірена проти аристократизму (Крим.)];
    5) полагоджений, налагоджений, наладнаний, направлений, налаштований, справлений, напосуджений, поналагоджуваний и т. п.;
    6) направлений, нагострений, намантачений, помантачений и т. п.;
    7) стертий, постираний;
    8) - а) накерований, направлений и т. п.; б) покерований, поправлений.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авить
    1) направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, напрямля́ти, напрями́ти, -млю́, -ми́ш; (давать направление, устремлять, сосредоточивать) спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш, скеро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, скерува́ти, -ру́ю, -ру́єш; (указывать направление кому-л., посылать куда-л.) справля́ти, спра́вити

    \направлятьть путь (шаги́, сто́пы) — простува́ти, попростува́ти, прямува́ти, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти

    2) ( лезвие режущего инструмента) направля́ти и пра́вити, напра́вити и мног. понаправля́ти; ( натачивать) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю́, -го́стриш и мног. понаго́стрювати, сов. погостри́ти; ( косу) манта́чити, поманта́чити
    3) (налаживать, организовывать) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш
    4) ( наставляя) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, направля́ти, напра́вити
    5) мат. напрямля́ти, напрями́ти

    Русско-украинский словарь > направлять

  • 11 порядок

    м.
    1) (организованное, налаженное состояние) order

    приводи́ть в поря́док (вн.) — put (d) in order

    соблюда́ть поря́док, следи́ть за поря́дком — keep order

    подде́рживать поря́док — maintain order

    наводи́ть поря́док (в пр.) — introduce proper order (in)

    призыва́ть к поря́дку (вн.) — call (d) to order

    навести́ поря́док у себя́ в до́ме — put one's house in order

    восстана́вливать поря́док — restore order

    приводи́ть себя́ в поря́док — tidy oneself up, set oneself to rights

    алфави́тный поря́док — alphabetical order

    поря́док рассмотре́ния вопро́сов — order of business

    по поря́дку — one after another, in succession

    в поря́дке о́череди — in turn

    в поря́дке живо́й о́череди — on a first-come - first-served basis

    3) (способ осуществления, организации) order; procedure [-'siːʤə]

    поря́док налогообложе́ния — taxation scheme

    зако́нным поря́дком — legally

    пресле́довать суде́бным поря́дком (вн.) — prosecute (d)

    в администрати́вном поря́дке — administratively; by administrative order

    организо́ванным поря́дком — in an organized manner

    поря́док голосова́ния — method of voting, voting procedure

    взять сло́во по поря́дку веде́ния собра́ния — rise to a point of order

    поря́док рабо́ты — procedure, routine [ruː'tiːn]

    устано́вленный поря́док — established order

    в устано́вленном поря́дке — in accordance with the established procedure

    назна́ченный в устано́вленном поря́дке — duly appointed

    4) (строй, система) order

    существу́ющий поря́док — present ['prez-] / existing system

    ста́рый поря́док — the old order, the ancient regime [reɪ'ʒiːm]

    5) воен. order, array

    похо́дный поря́док — march formation

    боево́й поря́док — battle order

    6) мн. ( обычаи) ways, customs
    7) мат. ( разряд) order, digit; ( степень) degree

    поря́док криво́й — degree of a curve

    поря́док приближе́ния — order of approximation

    поря́док уравне́ния — degree of an equation

    8) в знач. предик. ( всё хорошо) (it's) OK, all right, fine

    у меня́ по́лный поря́док — I'm absolutely fine [all right]

    вы́пил ко́фе - и поря́док! — a cup of coffee and everything is just fine!

    9) в знач. межд. done!
    ••

    поря́док дня (повестка) — agenda, order of the day, order of business

    стоя́ть в поря́дке дня — be on the agenda

    быть в поря́дке — be all right

    всё в поря́дке — everything is all right [fine, okay, OK]

    у вас всё в поря́дке? — is everything all right with you?, are you all right?

    быть не в поря́дке — 1) ( быть неисправным) be out of order; be faulty 2) ( быть не в норме) not to be in order; переводится тж. выражениями there is something wrong (with), have problems / trouble (with)

    у него́ пе́чень [се́рдце] не в поря́дке — there is smth wrong with his liver [heart], he has liver [heart] trouble / problems

    в поря́дке (рд.; в форме, в виде) — by way of; as

    в поря́дке товарообме́на — by way of barter

    в поря́дке обсужде́ния — as a matter for discussion

    в поря́дке контро́ля — as a check

    в обяза́тельном поря́дке — without fail

    все должны́ быть там в обяза́тельном поря́дке — everybody must be there without fail

    в спе́шном поря́дке — quickly

    э́то в поря́дке веще́й — it is in the order of things, it is quite natural; it is all in the day's work идиом.

    де́ло идёт свои́м поря́дком — things are taking their regular course

    для поря́дка — 1) ( как положено) for the sake of propriety 2) ( для проформы) for appearances' sake

    в рабо́чем поря́дке — in the regular course of work; as one goes

    к поря́дку! (на заседании) — order!, order!

    на поря́док — 1) мат. by a factor of ten 2) ( намного) vastly, significantly; many times

    различа́ться [превыша́ть] на поря́док — differ [exceed] by a factor of ten

    э́та вещь на поря́док деше́вле — this thing is many times cheaper

    на два [три] поря́дка — by a factor of a hundred [thousand]

    на не́сколько поря́дков — 1) мат. by several digits 2) ( несравнимо) enormously, incomparably

    он на не́сколько поря́дков умне́е — he is incomparably cleverer / smarter

    Новый большой русско-английский словарь > порядок

См. также в других словарях:

  • МАТ — 1. МАТ1, мата, муж. (араб. mata умер). 1. В шахматной игре положение, при котором король не может спастись от угрозы быть взятым при следующем ходе и которое означает проигрыш партии. Объявить мат. Сделать мат в 2 хода. Шах и мат королю. 2. перен …   Толковый словарь Ушакова

  • МАТ — 1. МАТ1, мата, муж. (араб. mata умер). 1. В шахматной игре положение, при котором король не может спастись от угрозы быть взятым при следующем ходе и которое означает проигрыш партии. Объявить мат. Сделать мат в 2 хода. Шах и мат королю. 2. перен …   Толковый словарь Ушакова

  • МАТ — 1. МАТ1, мата, муж. (араб. mata умер). 1. В шахматной игре положение, при котором король не может спастись от угрозы быть взятым при следующем ходе и которое означает проигрыш партии. Объявить мат. Сделать мат в 2 хода. Шах и мат королю. 2. перен …   Толковый словарь Ушакова

  • МАТ — 1. МАТ1, мата, муж. (араб. mata умер). 1. В шахматной игре положение, при котором король не может спастись от угрозы быть взятым при следующем ходе и которое означает проигрыш партии. Объявить мат. Сделать мат в 2 хода. Шах и мат королю. 2. перен …   Толковый словарь Ушакова

  • мат — МАТ, а, муж. В шахматах: такое положение короля, при к ром ему нет защиты; поражение в игре. М. в три хода. Объявить м. сопернику. М. пришёл кому н. (перен.: конец; прост.). | прил. матовый, ая, ое. М. финал. II. МАТ, а, муж. 1. Плетёный половик …   Толковый словарь Ожегова

  • МАТ 3 — МАТ 3, а, м. (спец.). Незначительная шероховатость на гладкой поверхности предмета, лишающая его прозрачности, блеска. Навести м. на стекло. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ГОГОЛЬ — Н. В. Гоголь. Портрет . Худож. Ф. А. Мюллер. 1841 г. (ГТГ) Н. В. Гоголь. Портрет . Худож. Ф. А. Мюллер. 1841 г. (ГТГ) Николай Васильевич (20.03.1809, мест. Сорочинцы Миргородского у. Полтавской губ. 21.02.1852, Москва), писатель. Прадед Г. был… …   Православная энциклопедия

  • ИЕРУСАЛИМСКАЯ ПРАВОСЛАВНАЯ ЦЕРКОВЬ ИПЦ — (ИПЦ; Иерусалимский Патриархат; греч. Πατριαρχεῖον τῶν ῾Ιεροσολύμων; араб. ; англ. The Greek Orthodox Patriarchate of Jerusalem; франц. Patriarchat Grec Orthodoxe de Jérusalem), древнейшая христ. Церковь. Возглавляет ИПЦ Его Божественнейшее… …   Православная энциклопедия

  • Суворов, Александр Васильевич — (князь Италийский, граф Рымникский) — генералиссимус Российских войск, фельдмаршал австрийской армии, великий маршал войск пьемонтских, граф Священной Римской империи, наследственный принц Сардинского королевского дома, гранд короны и кузен …   Большая биографическая энциклопедия

  • ТУРЦИЯ — Турецкая Республика (Türkiye Cumhuriyeti), гос во на З. Азии и частично в Европе. Площ. 780,6 км2, в т. ч. 23,6 тыс. км2 в Европе. Европ. часть Т. отделена от азиатской черноморскими проливами (Босфор, Мраморное м., Дарданеллы). В Азии граничит с …   Советская историческая энциклопедия

  • КОЛМОГОРОВ — Андрей Николаевич [р. 12 (25) апр. 1903] – сов. математик, акад. (с 1939), проф. Моск. ун та (с 1931). Лауреат Гос. премии СССР (1941). Член ряда иностр. науч. учреждений. Исследования К. оказали значит. влияние на развитие множеств теории,… …   Философская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»